В Україні від 10 до 20% подружніх пар стикаються з труднощами зачаття після року регулярних спроб. Причини безпліддя можуть бути пов’язані як із здоров’ям жінки (у близько 40% випадків), так і з розладами репродуктивної функції у чоловіків (від 40 до 50%). Для діагностики чоловічого безпліддя важливо звернутися до фахівців. Сучасні методи медицини дозволяють виявити причини безпліддя та в більшості випадків успішно їх усунути, що дає можливість стати батьками.
Чинники, що можуть спричинити чоловіче безпліддя, поділяються на кілька категорій:
Претестикулярні. Це порушення розвитку статевих залоз або проблеми з ерекцією та еякуляцією.
Тестикулярні. Це захворювання статевих залоз.
Посттестикулярні - порушення транспорту сперматозоїдів або проблеми з доставкою їх до жіночих статевих шляхів.
Змішані форми. Наявність кількох причин безпліддя.
Більше 25 чинників можуть впливати на фертильність чоловіків, серед яких інфекції, анатомічні аномалії, імунні порушення та гормональні дисбаланси. Часом проблеми можуть бути дуже очевидними (наприклад, імпотенція), але часто вони потребують ретельного обстеження фахівців, таких як уролог чи андролог.
Претестикулярні причини
гормональні порушення, що впливають на розвиток статевих залоз
ретроградна еякуляція, коли сперма потрапляє в сечовий міхур
анеякуляція
генетичні захворювання, що впливають на сперматогенез.
Тестикулярні причини
інфекції статевих залоз
вроджена відсутність яєчок
атрофія яєчок через судинні захворювання чи хронічні хвороби.
крипторхізм
варикоцеле
пухлини яєчок або їх придатків.
Посттестикулярні причини
запальні процеси в сім’явипорскувальних шляхах
вроджені аномалії сім’явипорскувальних шляхів
травми статевих органів або оперативні втручання
використання певних лікарських засобів.
З останніх причин варто відзначити погіршення екологічної ситуації, старший вік чоловіка та стреси, що не обов'язково пов'язані з репродуктивною системою. У більшості таких випадків фахова медична допомога може допомогти відновити фертильність.
Симптоми безпліддя у чоловіків
У більшості випадків чоловіче безпліддя немає виражених зовнішніх проявів. Найчастіше чоловік дізнається про проблему лише тоді, коли пара не може зачати дитину протягом року регулярного статевого життя без використання контрацепції. Проте існує низка ознак, які можуть свідчити про порушення репродуктивної функції:
проблеми із зачаттям
порушення ерекції або зниження лібідо
болі або дискомфорт у ділянці мошонки, яєчок або простати
зміни в об’ємі або консистенції еякуляту
відсутність еякуляції або ретроградна еякуляція
наявність варикоцеле.
Класифікація чоловічого безпліддя
Для забезпечення здатності до зачаття у чоловіка повинні бути нормальними три основні механізми: сперматогенез, ерекція та еякуляція. Якщо хоча б один із них порушений, це може призвести до зниження можливості зачаття.
Основні форми чоловічого безпліддя:
Секреторне. Порушення процесу синтезу сперматозоїдів, їхня структурна чи функціональна аномалія або недостатня кількість.
Екскреторне (обструктивне). Сперматозоїди виробляються правильно, але не потрапляють до сперми або їхня кількість недостатня.
Ідіопатичне. В результаті обстеження не виявляється порушень, але фізіологічне зачаття не відбувається.
Часом виділяється аутоімунне безпліддя, яке є одним із різновидів секреторних порушень.
Діагностика чоловічого безпліддя
З огляду на велику кількість можливих причин чоловічого безпліддя, для їх точного виявлення часто потрібні сучасні та складні методи дослідження репродуктивної функції.
Також варто обстежити й партнерку, адже інколи склад піхвового слизу може не дозволяти сперматозоїдам досягти яйцеклітини. Такий метод називається посткоїтальним тестом, і він може бути позитивним в 10% випадків у пар, що мають безпліддя.
Лікування безпліддя у чоловіків в Medical Plaza
У "Medical Plaza" в м. Львів ми надаємо індивідуальний підхід до лікування чоловічого безпліддя, що дозволяє ефективно вирішувати проблему за розумною ціною.
Після діагностики лікар-уролог або андролог призначить необхідне лікування, яке може включати:
Корекцію способу життя та харчування.
Лікування запальних процесів.
Антиоксидантна терапія.
Гормональна корекція.
Хірургічне лікування.
У разі потреби може бути запропонований протокол екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Сперматозоїди можуть бути отримані за допомогою пункції, а потім відсортовані для подальшого використання в ЕКЗ.
Якщо чоловік має медичні показання, що не дозволяють йому стати батьком, наприклад, через генетичні порушення або серйозні наслідки паротиту, ми не проводимо непотрібне лікування. Однак, такі випадки є рідкісними. Більшість наших пацієнтів стають батьками протягом двох років після звернення до клініки, а іноді й раніше.
Профілактика безпліддя у чоловіків
Щоб зберегти репродуктивне здоров’я, важливо уникати чинників, які можуть негативно вплинути на здатність до зачаття. Ось кілька порад:
У першому році життя важливо показати хлопчика педіатру для виявлення можливих вроджених вад.
Захищати органи калитки від переохолодження та перегріву, носити відповідний одяг залежно від сезону.
Завжди використовувати захист під час статевих актів, щоб уникнути інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ).
Збалансоване харчування – основа здоров’я та нормальної функції організму.
Регулярна фізична активність для підтримки загального здоров’я.
До зовнішніх чинників належать забруднене навколишнє середовище, підвищена температура в ділянці мошонки (наприклад, через сауну або гарячі ванни), стресові ситуації, шкідливі звички, такі як куріння та вживання алкоголю, а також тривале сидіння або робота в сидячому положенні, що може погіршувати кровообіг у статевих органах.
Вік чоловіка впливає на якість сперми. З часом знижується концентрація та рухливість сперматозоїдів, збільшується частота генетичних аномалій у спермі, а також зростає ризик хронічних захворювань, що можуть негативно впливати на репродуктивну функцію.
Тривалість лікування залежить від причини безпліддя, але у середньому комплексна терапія займає від кількох місяців до двох років. Деякі методи, як гормональна терапія або корекція способу життя, можуть показати результат вже через 3–6 місяців, тоді як хірургічне втручання або застосування ЕКЗ можуть потребувати додаткового часу.